Інтернет-семінар для вчителів фізики з теми:
«Методика використання якісних задач при
вивченні фізики»
Мета: ознайомити вчителів району з досвідом щодо
використання якісних задач при вивченні фізики у контексті концептуальних засад
реформування середньої освіти та створення компетентнісно-орієнтованих задач із
метою формування предметних компетентностей на уроках фізики. Впровадження
кращого досвіду у практичну діяльність.
План
1.
Розвиток мислення учнів через розв’язування якісних
задач
2.
Роль якісних задач при вивченні фізики.
3.
Принципи складання якісних задач.
Завдання:
1. Опрацювати
статтю «Методика використання якісних задач при вивченні фізики в 7-8 класах».
2. Підготувати
для 7-8 класів по 20 компетентнісно-орієнтованих якісних задач із відповідями (відповідно
до класу та обраної теми), де буде прослідковуватися формування ключових і
предметних компетентностей.
Матеріали для участі в
Інтернет-конференції просимо надіслати не пізніше 31березня 2018 року
на адресу: kramarng@ukr.net.
Обговорення запропонованих матеріалів
учасників відбуватиметься на блозі «Порадник учителя» (блог методиста РМК Тищенко
І.А.).
Найкращі
роботи будуть відзначені сертифікатами відділу освіти ЧРДА.
Вимоги до оформлення матеріалів:
·
назву файлу давати за прізвищем автора латинськими
літерами (наприклад: Sydorenko);
·
шрифт Times New Roman, кегль 12, міжрядковий інтервал
– 1, абзац – 1 см, всі поля – 2 см, редактор Word;
·
на початку роботи вказати прізвище, ім’я, по батькові
автора та повну назву навчального закладу;
·
список використаних джерел (відповідно до вимог, у
кінці роботи - не менше 5).
Методика використання якісних задач при
вивченні фізики
Фізика
вимагає розвитку мислення.
Вивчити
фізику,
не
маючи зовсім навичок творчого мислення,
просто неможливо.
С. У.
Гончаренко
Процес
розв’язування задачі схожий на невелике дослідження. Як і в справжньому
науковому дослідженні, спочатку далеко не завжди зрозуміло, якою повинна бути
послідовність дій для отримання результату. Ніяких універсальних рецептів для
цього не існує. Необхідне вміння приходить тільки в результаті наполегливої
праці мірою накопичення досвіду.
Для розвитку мислення учня велику роль
відіграють якісні задачі. Саме під час розв’язування цих задач аналіз і синтез
пов’язані так тісно між собою, що їх іноді розділити не можна, тобто можливий
лише аналітико-синтетичний спосіб мислення.
Для розв’язування якісних задач існує
схема:
1) читання
умови задачі, вияснення всіх термінів в її умові;
2) аналіз
умови задачі, з’ясування суті фізичних явищ, побудова (якщо потрібно) схеми або
рисунка;
3) побудова
аналітико-синтетичного ланцюга мислення;
4) аналіз
отриманої відповіді з точки зору її фізичного змісту, відповідності умові та
реальності (Додаток 1).
Ще один не менш важливий етап у розвитку
мислення учнів — уміння порівнювати. Учень, який змушений порівнювати, не може
обмежитися репродуктивним відтворенням матеріалу, формальним переказом, треба
аналізувати та зіставляти матеріал, вивчення якого нерідко розбігалось у часі.
Це допомагає учням краще зрозуміти фізичну суть явищ. За характером пошукової
діяльності учнів до прийому порівняння близьким є пошук аналогій. У цьому
випадку учні знаходять аналогію. Отже, такі завдання дають змогу зрозуміти
фізичні процеси, їх закономірності, установити причинно-наслідкові зв’язки,
розвивають логічне мислення.
Під час навчання учнів розв’язувати
задачі потрібно дотримуватися певних рекомендацій (Додаток 2).
Саме за
вмінням застосовувати закони фізики до пояснення фізичних явищ та до розв’язування
задач можна робити висновки про знання учнів та їх логічне мислення.
Література
1. Іваненко
О. Ф. Експериментальні та якісні задачі з фізики : Посіб. для вчителів / О. Ф.
Іваненко, В. П. Махлай, О. І. Богатирьов. — Київ. : Рад. шк., 1987. — 144 с.
2.
Кремінський Б. Г. Обдарованість та проблема розвитку здібностей особистості /
Б. Г. Кремінський // Практична психологія та соціальна робота. — 2004. — № 12.
3. Мислення:
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-3514-2.html.
4. Таранов
Л. В. Пізнавальна задача як вихідна структурна одиниця в системі навчального
пізнання / Л. В. Таранов. — Київ. : Рад. шк., 1980. — 211 с.
Додатки
Додаток
1. Якісні задачі
Задача 1. Чи може велосипедист рухатися криволінійно під дією
сталої сили, яка не змінює ні величини, ні напрямку?
Задача 2. Відомі маса людини й прикладена сила. Чи досить
цього, щоб передбачити рух людини після взаємодії?
Задача 3. Для чого на поворотах гоночних треків і швидкісних
трас полотно прокладають із бічним нахилом?
Задача 4. На кінцях канату, перекинутого через блок, повиснули
два альпіністи, маси яких однакові. Один розпочав підніматися вгору. Чи
рухатиметься другий?
Задача 5. У якому випадку необхідно накачати сильніше
футбольний м’яч для гри: а) босими ногами чи б) у твердих бутсах?
Задача 6. Чи може супутник рухатися так, щоб весь час
залишатися над Черкасами?
Додаток
2. Рекомендації з розв’язування задач
1. Навчіться
правильно читати задачу. Для цього, розпочинаючи читання задачі, ніколи не
випускайте з виду, що кожна задача складається з двох смислових частин —
питальної та посилальної.
2. Під час
читання умови задачі передусім чітко уявляйте собі, зрозумійте й засвойте те,
про що запитується в ній, що вимагається від вас. Повторні читання умови задачі
в процесі розв’язування допоможуть усвідомити суть матеріалу, на який
посилаються, та його зв’язки з шуканою величиною.
3.
Аналізуючи умову задачі, обміркуйте, які дані, закони, правила або
закономірності, пов’язані з шуканими величинами, можуть бути залучені
додатково.
4. Складіть
план розв’язування задачі.
5.
Розв’язавши задачу, оцініть відповідь та проаналізуйте, як можна перевірити хід
розв’язання та отриманий результат.
Принципи складання
компетентнісно-орієнтованої задачі
·
завдання складати на основі практичної
ситуації, яка, по можливості, повинна бути наближена до ситуації знайомої для
учнів;
· ситуація повинна забезпечити можливість
комплексної перевірки знань і вмінь з різних тем і розділів курсу фізики (а
можна і з інших навчальних предметів);
· в рамках запропонованої ситуації повинна
виникнути така проблема, для вирішення якої необхідне застосування математики;
· контекст завдання не повинен явно підказувати
область знань і метод розвֹ’язання, які необхідні для вирішення поставленої
проблеми;
· умова завдання повинна включати додаткову
інформацію, яка не є суттєвою для розв’язування поставленої проблеми;
· завдання має бути представлене в різній
формі (таблиці, схеми, діаграми, графіка, рисунка);
· завдання повинно супроводжуватися
системою додаткових запитань.