Про районний інтернет-семінар для вчителів математики

Шановні вчителі математики!

Матеріали та результати інтернет-семінару для обговорення

    Відповідно до плану роботи районного методичного кабінету відділу освіти Черкаської районної державної адміністрації запрошуємо вас 12.01 2018 – 31.01.2018 взяти участь у проведенні районного інтернет-семінару за темою:

  Формування ключових компетентностей учнів у контексті концептуальних засад реформування середньої освіти «Нова українська школа»

Мета семінару: ознайомити вчителів району з досвідом щодо формування та ефективного використання ключових компетентностей учнів у контексті концептуальних засад реформування середньої освіти та створення компетентнісно-орієнтованих задач із метою формування предметних компетентностей на уроках математики та в позаурочний час. Впровадження кращого досвіду у практичну діяльність.

План:

1. Формування ключових компетентностей через навчальні математичні завдання на різних етапах уроку.
2. Роль компетентнісно-орієнтованих задач.
3. Принципи складання компетентнісно-орієнтованих задач.
4. Ключові компетентності та їх компоненти.

Завдання:

1.      Опрацювати статтю «Формування ключових компетентностей учнів у контексті концептуальних засад реформування середньої освіти «Нова українська школа».

2.      Підготувати розгорнутий план-конспект уроку (відповідно до класу та обраної теми), на якому прослідковується формування ключових і предметних компетентностей шляхом використанням компетентнісно-орієнтованих задач на різних етапах навчально-виховного процесу.

Матеріали для участі в Інтернет-конференції просимо надіслати не пізніше 31січня 2018 року на адресу: nechiporenkoo@ukr.net.

Обговорення запропонованих матеріалів учасників відбуватиметься на блозі «Порадник учителя» (блог методиста РМК Тищенко І.А.) 19 – 25 лютого 2018 року.

Найкращі роботи будуть відзначені сертифікатами відділу освіти ЧРДА.

Вимоги до оформлення матеріалів:

ü  назву файлу давати за прізвищем автора латинськими літерами (наприклад: Sydorenko);

ü  шрифт Times New Roman, кегль 12, міжрядковий інтервал – 1, абзац – 1 см, всі поля – 2 см, редактор Word;

ü  на початку роботи вказати прізвище, ім’я, по батькові автора та повну назву навчального закладу;

ü  список використаних джерел (відповідно до вимог, у кінці роботи - не менше 5).

Формування ключових компетентностей учнів у контексті концептуальних засад реформування середньої освіти «Нова українська школа»

Справжнє завершення освіти

забезпечує тільки саме життя

І свідома самостійність кожного.

Д.І. Менделєєв

Проблем аналізу та впровадження компетентнісного підходу серед вітчизняних педагогів торкаються сучасні вчені та практики, серед яких Локшина О.І., Павленко О.І., Пометун О.І., Паращенко Л.І., Савченко О.Я. та ін. Значні дослідження були здійснені завдяки співпраці МОНУ, АПН та міжнародних організацій при створенні серії публікацій з освітньої політики, де також були висвітлені основні засади компетентнісного підходу.

У новому Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти «Нова українська школа», велика увага приділяється компетентнісному підходу до навчання.

Компетентнісний підхід до освіти:

ü  це спроба привести у відповідність освіту і потреби ринку праці;

ü  не є чимось новим, штучно створеним;

ü  гармонійно поєднує формування стійких знань, умінь та навичок, і особистісно-орієнтовану форму навчання.

Існує багато різних підходів, поглядів та означень компетентності.

1.      Це психолого-соціальна якість, котра означає силу й упевненість, джерелом яких є відчуття власної успішності та корисності.

2.      Компетентність це те, що сприяє усвідомленню особистісно власної здатності ефективно взаємодіяти з оточенням.

3.      Це здатність особистості кваліфіковано виконувати діяльність чи розв’язувати завдання в різних сферах життя – професійній, соціальній, побутовій тощо.

4.      Це оцінка досягнення певної норми, що може свідчити про можливість правильного розв'язання якого-небудь завдання.

Варто розрізняти поняття компетенція і компетентність.

Компетенцію можна розглядати як «повноваження» застосовувати досвід математичної діяльності;

- це здатність розв’язувати завдання і проблеми;

- це певний рівень розвитку особистості учня.

Компетентність – як відповідність «повноваженням», успішність у досягненні цілей навчання. Це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок). Це володіння людиною відповідною компетенцією.

Основні складові компетентності:

Знання, а не просто інформація, що швидко змінюється. Різновиди знань, які необхідно вміти знайти і спрямувати в русло своєї діяльності.

Уміння використовувати ці знання в конкретній ситуації; розуміння, яким способом можна здобути ці знання.

Адекватне оцінювання — себе, світу, свого місця у світі, конкретних знань, необхідності їх для своєї діяльності, а також методу їх отримання або використання.

Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.

Компетентність — це не специфічні предметні вміння та навички, навіть не абстрактні розумові дії або логічні операції, а конкретні, життєві, необхідні людині будь-якої професії та віку.

ü  Відображають особистісні мотиви учня до процесу

ü  Характеризують ступінь практичної підготовки учня

ü  Розвивають можливості розв'язувати побутові, виробничі      проблеми

ü  Визначають дієву грамотність учня, якість підготовки

ü  Розвивають готовність розв'язувати різні соціальні задачі

ü  Розвивають усі основні групи особистісних рис учня

На підставі міжнародних та національних досліджень українські вчені виокремили п'ять наскрізних ключових компетентностей:

1.      Вміння вчитися

2.      Інформаційна

3.      Соціально-трудова

4.      Загальнокультурна (комунікативна)

5.      Здоров’язберігаюча

Особистість, яку має сформувати школа – це особистість зі сформованими компетентностями, що може успішно самореалізуватися в соціумі

Українські педагоги виділяють такі компетентності:

-          ключові – здатність здійснювати складні поліпредметні види діяльності

-          загально-галузеві формуються упродовж засвоєння змісту певної освітньої галузі у школі

-          предметні – складники загально-галузевих компетентностей, що стосуються конкретного навчального предмета

На уроках математики формування компетентності можна досягнути такими шляхами :

1. Полікуртурна компетентність

ü  Використання інформації з історії математичних відкриттів.

ü  Використання художньої літератури в процесі викладання математики.

ü  Розв'язання задач історико-культурного та екологічного змісту.

ü  Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних математиків.

2. Комунікативна компетентність

ü  Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.

ü  Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.

ü  Удосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

ü  Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням.

ü  Організація групової роботи .

ü  Проведення нестандартних уроків , уроків-змагань , КВК.

ü  Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам .

ü  Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.

3. Соціальна компетентність

ü  Вибір учителем завдань , які передбачають для учнів самостійний пошук розв'язку.

ü  Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху розв'язання задач.

ü  Використання самооцінки та взаємооцінки учнів.

ü  Розв'язування  задач різними способами та визначення раціонального шляху розв'язування.

ü  Залучення дітей до роботи в групах. Обов'язкова умова – врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання  мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б різнорівневими.

ü  Надання учням можливості виявлення ініціативи.

ü  Практикування доручень учням ( наприклад: «відповідальний за наочність», «консультант» тощо .

ü  Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів.

4. Інформаційна компетентність

ü  Стимулювання учнів до використання додаткової інформації.

ü  Використання схем, діаграм, таблиць, планів

ü  Створення задач з сімейного матеріалу

5. Компетентність самоосвіти та саморозвитку

ü  Використання випереджальних завдань, що передбачають активну, самостійну та самоосвітню діяльність учнів.

ü  Залучення учнів до роботи консультантами, що підтримує їх самостійний тонус

6. Компетентність продуктивної творчої діяльності

ü  Розв’язування задач різними способами.

ü  Створення кросвордів, задач.

ü  Залучення до виготовлення моделей.

ü  Створення проблемної ситуації.

Роль компетентнісно-орієнтованих задач

Сьогодні формування освітніх цілей відбувається не на рівні держав, а на міждержавному, міжнаціональному рівнях, коли основні пріоритети освіти й цілі проголошуються в міжнародних конвенціях та документах і є стратегічними орієнтирами міжнародної спільноти. Держави формують освітню політику, спрямовану безпосередньо на їх інтеграцію в міжнародні співтовариства. Зокрема це стосується Болонської декларації. У світлі приєднання України до Болонського процесу змін потребує не тільки процес навчання у вищій школі, але й навчання в основній, старшій школі, яка є невід’ємною й важливою сходинкою до вищої освіти. Прогресивна освітня спільнота сьогодні ставить перед собою нове завдання – сформувати у школяра та дорослого вміння вчитись. І якщо на рівні ВНЗ це вміння формується згідно вимог Болонської декларації, то в основній та старшій школі його формуванню сприяє компетентнісно-орієнтований підхід до навчання. Саме розвиток у особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти. Компетентнісно-орієнтований підхід до формування змісту освіти став новим концептуальним орієнтиром шкіл зарубіжжя.

Сучасне суспільство змінює погляд на зміст математичної освіти. Основна увага спрямована нарозвиток здатності учнів застосовувати отримані в школі знання і вміння в життєвих ситуаціях. Організація Економічного Співробітництва та Розвитку розпочала роботу з Міжнародної Програми оцінки знань і вмінь учнів (PISA- Programme for International Student Assessment), основна мета якої - отримання відомостей про результати навчання в різних країнах світу, порівнянних на міжнародному рівні. Дослідження проводилося серед учнів 15-річного віку. Ключове питання дослідження - «Чи володіють учні 15-річного віку, які отримали базову освіту, знання та вміннями, необхідними для повноцінного функціонування в суспільстві?» Дослідження спрямовано не на визначення рівня освоєння шкільних програм, а на оцінку здатності учнів застосовувати отримані знання та вміння в життєвих ситуаціях. На думку розробників цієї програми, отримана інформація дозволить країнам-учасницям приймати обґрунтовані рішення в галузі освіти. В цих дослідженнях брала участь Росія. У всіх дослідженнях PISA російські школярі показали невисокий рівень математичної грамотності. Вчителі пояснюють такий стан справ тим, що для реалізації компетентнісного підходу з метою підвищення математичної грамотності учнів недостатньо розроблено методичне забезпечення процесу навчання математики в основній школі.

Найважливішим видом навчальної діяльності, в процесі якої школярами засвоюється математична теорія, розвиваються їх творчі здібності і самостійність мислення є розв’язування завдань. Тому доцільно формувати ключові компетентності на уроках математики через спеціальні завдання, аналогічні завданням для перевірки математичної грамотності в дослідженнях PISA. Такі завдання дістали назву компетентнісно-орієнтовані(практично-орієнтовані). Разом з тим, таких завдань у підручниках, навчальних посібниках, дидактичних матеріалах небагато. Складання ж компетентнісно-орієнтованих завдань є досить трудомістким. І в цьому маємо протиріччя між необхідністю навчання розв’язуванню компетентісно-орієнтованих завдань учнів і відсутністю методики їх використання в процесі навчання математики. В такій ситуації для реалізації компетентісного підходу через завдання виходом для нас, вчителів, є складання компетентісно-орієнтованих завдань самостійно.

Аналіз ситуацій, які виникають в повсякденному житті і для вирішення яких потрібні знання і вміння, що формуються під час навчання математики, показує, що перелік необхідних для цього предметних умінь невеликий:

ü  вміння проводити обчислення, включаючи округлення і оцінку результатів дій, використовувати для підрахунку відомі формули;

ü  вміння читати й інтерпретувати дані, представлені в таблицях, діаграмах, на графіках, картах, різних шкалах;

ü  вміння застосовувати знання елементів статистики і ймовірності для характеристики нескладних реальних явищ і процесів;

ü  вміння обчислювати довжини, площі і об’єми реальних об’єктів при розв’язуванні практичних задач.

Принципи складання компетентнісно-орієнтованої задачі

Зміст компетентісно-орієнтованих завдань повинен бути пов'язаний з традиційними розділами або темами, що складають основу програм навчання в більшості країн світу.

Завдання повинні містити питання різних типів:

Ø  з вибором відповіді;

Ø  з короткою відповіддю (у вигляді числа, виразу, формули, слова тощо);

Ø  з розгорнутою відповіддю.

Для складання компетентнісно-орієнтованих завдань небхідно дотримуватись слідуючих принципів:

ü  завдання складати на основі практичної ситуації, яка, по можливості, повинна бути наближена до ситуації знайомої для учнів;

ü  ситуація повинна забезпечити можливість комплексної перевірки знань і вмінь з різних тем і розділів курсу математики (а можна і з інших навчальних предметів);

ü  в рамках запропонованої ситуації повинна виникнути така проблема, для вирішення якої необхідно застосування математики;

ü  контекст завдання не повинен явно підказувати область знань і метод розвֹ’язання, які необхідні для вирішення поставленої проблеми;

ü  умова завдання повинна включати додаткову інформацію, яка не є суттєвою для розв’язування  поставленої проблеми;

ü  завдання має бути представлене в різній формі (таблиці, схеми, діаграми,графіки, рисунки);

ü  завдання повинно супроводжуватися  системою додаткових запитань.

Для складання компетентісно-орієнтованих завдань за аналогією з тестами PISA їх розділяють на три рівні:

Ø  рівень відтворення;

Ø  рівень встановлення зв'язків;

Ø  рівень міркування.

Виділення рівнів грунтується на рівні математичної підготовки учнів.

Перший рівень (рівень відтворення) включає відтворення математичних фактів, методів та виконання обчислень.

Другий рівень (рівень встановлення зв'язків) включає встановлення зв'язків та інтеграцію матеріалу з різних математичних тем, необхідних для розв’язування поставленого завдання.

Третій рівень (рівень міркування) - математичні міркування, які потребують узагальнення та інтуіції, роздумів і творчості у виборі математичного інструментарію, інтегрування знань з різних розділів курсу математики, самостійна розробка алгоритму дій.

У сучасних підручниках є невелика кількість компетентнісно-орієнтованих завдань (в основному це завдання першого рівня), але на базі наявних завдань можна розробити свої завдання, які сприятимуть формуванню ключових компетентностей в учнів. Це означає, що зміст відповідних параграфів підручника потрібно розглядати як середовище, а не як матеріал, який у щоб то не стало необхідно засвоїти учням. Отже, завдання з шкільного підручника математики можна використовувати в якості основи для компетентісно-орієнтованих завдань.

Найчастіше компетентнісно-орієнтовані завдання використовують на уроках, рідше можуть використовуватися на позакласних заходах, можуть бути запропоновані в якості домашнього завдання. Такі завдання можуть пропонуватися учням на уроках різних типів: вивчення нового матеріалу, закріплення знань, комплексного застосування знань, узагальнення та систематизації знань.

Ключові компетентності та їх компоненти

	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти математичних задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні математичну термінологію, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення теорем
2	Спілкування іноземними мовами	Уміння: спілкуватися іноземною мовою з використанням числівників, математичних понять і найуживаніших термінів; ставити запитання, формулювати проблему; зіставляти математичний термін чи буквене позначення з його походженням з іноземної мови, правильно використовувати математичні терміни в повсякденному житті. Ставлення: усвідомлення важливості вивчення іноземних мов для розуміння математичних термінів та позначень, пошуку інформації в іншомовних джерелах. Навчальні ресурси: тексти іноземною мовою з використанням статистичних даних, математичних термінів
3	Математична компетентність	Уміння: оперувати числовою інформацією, геометричними об’єктами на площині та в просторі; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших дисциплін. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі і які можна розв’язати засобами математики; будувати та досліджувати математичні моделі природних явищ і процесів. Ставлення: усвідомлення важливості математики як універсальної мови науки, техніки та технологій. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості ІКТ для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогрозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: задачі підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет, користуючись математичними методами; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись, зокрема, і на математичні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: задачі соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій; унаочнювати математичні моделі, зображати фігури, графіки, рисунки, схеми, діаграми. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та культури на прикладах з архітектури, живопису, музики та ін.; розуміння важливості внеску математиків у загальносвітову культуру. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі статистичних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та екології на основі статистичних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.  Навчальні ресурси: навчальні проекти, задачі соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

І н       На завершення, хочу побажати вам завжди почувати себе щасливою людиною.

Щасливим дуже просто стати:

Щоб життя тобі не подарувало –

Умій любити, умій мріяти

І у власні сили вірити.
Презентація "Ключові компетентності. Формування ключових компетентностей через навчальні математичні завдання"